Що каже закон № 2811-IX
В Україні згенерованому результату присвячено окрему норму — статтю 33 Закону «Про авторське право і суміжні права» № 2811-IX. Вона вводить право особливого роду (sui generis) на «неоригінальні об'єкти, згенеровані комп'ютерною програмою». Головне з неї:
- Що це за об'єкт. Він відрізняється від наявних подібних об'єктів і утворений внаслідок роботи програми без безпосередньої участі фізичної особи (частина 1).
- Кому належить право. Тим, кому належать майнові права на програму або хто має ліцензію на неї, зокрема правомірним користувачам програми. Умови належності права може визначати договір (частина 2). Отже, умови використання сервісу — не формальність: саме вони розподіляють право.
- Чого немає. Особисті немайнові права, як-от право авторства, не виникають (частина 3).
- Коли виникає і скільки діє. З моменту генерування, без реєстрації (частина 5). Строк спливає через 25 років, які рахують з 1 січня наступного року (частина 6). Картинка, згенерована 30 жовтня 2026 року, охороняється до 1 січня 2052 року. Для порівняння: майнові права на твір людини діють 70 років після смерті автора (стаття 31).
- Чужі твори. Якщо результат утворено з використанням чужих творів, право на нього діє лише за умови дотримання прав їхніх авторів (частина 7).
- Передача. Право можна відчужити іншій особі за договором (частина 9) і дозволяти використання за ліцензійним договором (частина 8).
Закон чинний; наступна редакція, яка набере чинності 24 березня 2027 року, статтю 33 не змінює.
Згенероване чи створене з ШІ: різниця, від якої залежить усе
Друге речення частини 1 статті 33 часто пропускають: твори, створені фізичними особами з використанням комп'ютерних технологій, не вважаються неоригінальними об'єктами. Тобто є два різні випадки:
| Згенеровано без безпосередньої участі людини | Створено людиною з ШІ як інструментом | |
|---|---|---|
| Що виникає | Право особливого роду (стаття 33) | Авторське право на твір |
| Хто має право | Власник чи правомірний користувач програми, як визначає договір | Автор-людина; на службовий твір майнові права переходять роботодавцю (стаття 14) |
| Право авторства | Немає | Є, у людини |
| Строк майнових прав | 25 років з 1 січня наступного року | 70 років після смерті автора |
Де межа між ними, закон не визначає. «Безпосередня участь» — оціночне поняття, і остаточно його тлумачить суд. Практичний висновок простіший: що більше в результаті рішень людини (композиція, відбір, перемальовування, редагування тексту), то сильніші аргументи, що це твір. Записуйте ці рішення: файли-чернетки, версії, правки. У спорі вони покажуть участь людини.
Що передають користувачу умови сервісів
Частина 2 статті 33 дозволяє договору визначати, кому належить право. Договір із сервісом — це його умови використання. Ось що в них написано на 30 жовтня 2026 року:
| Сервіс і документ | Кому належить результат | Що сервіс лишає собі | Застереження |
|---|---|---|---|
| ChatGPT, Terms of Use (чинні з 01.01.2026) | Користувачу: OpenAI передає всі свої права на результат, «якщо вони є» | Використання вмісту для надання й покращення сервісів; навчання на ваших даних можна вимкнути | Результат може бути не унікальним: інші користувачі можуть отримати схожий, і на нього передача не поширюється |
| Claude, Consumer Terms (з 08.10.2025) і Commercial Terms (з 17.06.2025) | Користувачу: Anthropic передає свої права на результат, «якщо вони є»; у комерційних умовах — клієнт володіє результатом | У споживчих умовах — використання матеріалів для сервісів; за комерційними умовами навчати моделі на даних клієнта заборонено | За комерційними умовами Anthropic захищає клієнта від позовів третіх осіб про порушення інтелектуальної власності при платному використанні, з винятками з того самого розділу |
| Gemini та інші сервіси Google, Умови використання (з 30.07.2026) | Google не претендує на право власності на згенерований вами вміст | Ліцензія на ваш вміст — у розділі умов про дозвіл на використання вмісту | Формулювання «не претендує» — це не передача прав, як в OpenAI чи Anthropic |
| Midjourney, Terms of Service (з 27.05.2026) | Користувачу «наскільки дозволяє закон»; компанія з виручкою понад 1 млн доларів на рік (і її працівники) мають бути на тарифі Pro або Mega, щоб володіти результатом | Безстрокова безвідклична ліцензія на ваші запити й результати, з правом видавати субліцензії | За замовчуванням результати публічні, і інші користувачі можуть їх переробляти; закрити їх можна лише функцією Stealth на тарифах Pro чи Mega |
Три висновки з таблиці:
- Сервіс передає лише те, що має. Застереження «якщо вони є» означає: якщо за законом країни на результат не виникло жодного права, передавати нічого. В Україні право особливого роду виникає, тож формулювання OpenAI й Anthropic разом із частиною 2 статті 33 працюють на користувача.
- Право на результат не означає виключності. OpenAI прямо пише, що схожий результат може отримати інший користувач. Ваше право на вашу картинку не заважає комусь іншому мати свою, майже таку саму.
- Публічність — окремий ризик. У Midjourney без Stealth ваш логотип чи рекламний макет бачать і можуть переробити інші. Для ескізів нової упаковки чи назви до запуску це гірше за будь-яке питання про право власності.
Умови змінюються: OpenAI, Google і Midjourney оновлювали їх у 2026 році. Перед важливим використанням відкрийте чинну версію.
Логотип, фото товару, текст, реклама: що з чим робити
- Це логотип чи назва, які мають стати торговельною маркою?Генерація не дає виключності: схожий знак може отримати інший користувач. Охорону знаку дає реєстрація. Не реєструються позначення, що відтворюють чужі твори мистецтва без згоди власників авторського права (стаття 6 Закону № 3689-XII), тож перед поданням перевірте, що логотип не повторює відомий знак чи малюнок. Так → доробка людиною, перевірка схожості, заявка на торговельну марку
- Це фото товару для сайту чи товарного фіду?Право особливого роду на 25 років виникає в момент генерування; виключності на кадр тут зазвичай не потрібно. Важливіше, щоб на фото був саме той товар і щоб у файлі лишилася мітка ШІ. Як це перевірити — у статті про ШІ-фото товарів. Так → можна, з міткою IPTC і точним виглядом товару
- Це текст на сайті: опис товару, стаття, сторінка послуги?Що більше редагувала людина, то сильніші підстави вважати текст твором з автором-працівником. Тоді майнові права переходять роботодавцю за статтею 14, якщо договір не каже інше. Що вимагає від таких текстів Google — у статтях про ШІ-описи товарів і про ШІ-тексти й пошук. Так → редагування людиною й чернетки як підтвердження участі
- Це реклама чи макет, який робить підрядник або публічний генератор?Перевірте, чи результат не публічний за умовами сервісу і чи підрядник передає вам права за договором. Так → закритий режим сервісу й договір із передачею прав
Якщо генерує підрядник чи працівник
Коли дизайнер чи агенція роблять для вас логотип або макет у сервісі ШІ, правомірним користувачем програми за статтею 33 є вони, а не ви. Право особливого роду виникає в них, і до вас воно перейде лише за договором: частина 9 статті 33 дозволяє його відчужити в порядку статті 49 того самого закону.
Тому в договорі з підрядником має бути окремий пункт про передачу прав: майнових авторських прав на твір і права особливого роду на згенеровані об'єкти, на весь строк і для всіх способів використання. Загальний пункт «виконавець передає замовнику права на результати робіт» права особливого роду не називає; щоб не сперечатися про тлумачення, назвіть його прямо. Більше про договори з підрядниками — у статті про договір з підрядником.
З працівниками є додатковий ризик: якщо працівник генерує в особистому акаунті безкоштовного тарифу, користувачем сервісу є він особисто, а не компанія. Дайте працівникам корпоративний акаунт і правила, які дані можна вводити; правила для даних — у статті про дані для ШІ-асистента.
Наша позиція
Розраховуйте, що згенерований результат належить вам як користувачу, але не вам одному. Закон дає право особливого роду на 25 років, сервіс передає права «якщо вони є», і жоден із них не забороняє іншому отримати майже те саме. Для більшості бізнес-контенту цього досить: описи товарів, фото для каталогу, рекламні варіанти не потребують виключності. Для того, що має належати лише вам, — логотипа, назви, фірмового персонажа — генерація може бути тільки ескізом. Доробка людиною дає авторське право, а реєстрація торговельної марки — виключну охорону знаку.
Позиція не діє, якщо ви працюєте з ринками, де згенерованому результату правова охорона не надається взагалі або діють інші правила: стаття 33 — українська норма, і в інших країнах той самий логотип може не мати жодного захисту. Для експортного бренду порадьтеся з юристом тієї країни ще до запуску.
Перевірено 30 жовтня 2026 року в текстах законів № 2811-IX (статті 14, 31, 33, редакція від 31.07.2026 і наступна від 24.03.2027) і № 3689-XII (статті 5–6) на zakon.rada.gov.ua та в умовах використання OpenAI, Anthropic, Google і Midjourney на їхніх сайтах. Це огляд норм і умов, а не юридична консультація для конкретної справи.